Врятований ціною життя - історія жінки, яка загинула в підвалі, але встигла передати доньці свої записи з Маріуполя
Великі цифри воєнних зведень, сухі військові звіти та геополітичні оцінки часто стирають найголовніше - живий, до болю справжній досвід людей, які опинилися в епіцентрі катастрофи. Свідчення тих, хто перебував усередині подій і не знав, чи виживе взагалі, мають колосальну історичну та людську цінність.
РБК-Україна розповідає про вихід унікальної документальної книги "Щоденник Катерини Савенко" - записів 42-річної мешканки Маріуполя, яка вела хроніку облоги рідного міста в лютому та березні 2022 року.
Більше цікавого: "Життя після ампутації не закінчується". Історія іноземця, який ставить на ноги захисників
"Мама хотіла, щоб світ дізнався": історія Катерини
Катерина Савенко була звичайною мешканкою Маріуполя - люблячою матір'ю, дружиною та працівницею металургійного підприємства. Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Катерина взяла до рук блокнот.
Загалом вона встигла зробити 34 записи. У них - щоденне життя її родини та сусідів під залізобетонним небом облоги: постійні обстріли, авіаудари, побут у холодних підвалах, болісні пошуки ковтка води та шматка хліба в місті, де зникли світло, тепло і будь-який зв'язок зі світом.
Але разом із жахом, Катерина фіксувала й моменти світла - взаємодопомогу абсолютно чужих людей, турботу про близьких, теплі спогади про квітучий мирний Маріуполь та відчайдушні спроби зберегти гідність у нелюдських умовах.
Записи Катерина починала вести російською мовою - саме так, як спілкувалася в побуті, але з часом внутрішньо перейшла на українську.
Життя родини розкололося 29 березня 2022 року. Внаслідок чергового обстрілу загинув чоловік Катерини - Віталій. Сама жінка зазнала важких поранень і потрапила до місцевої лікарні. Розуміючи, що часу обмаль, Катерина вцілілою рукою написала в телефоні повідомлення до доньки Надії з одним єдиним благанням - врятувати щоденник.
За кілька днів, 2 квітня, після нових ударів у лікарні спалахнула пожежа. Стікаючи кров'ю, Катерина змогла вибратися з вогню, але сили полишали її. 4 квітня 2022 року серце жінки зупинилося - вона померла на руках у власної матері в підвалі будинку.
"Мама до останнього хотіла, щоб світ дізнався, що насправді відбувалося в Маріуполі. Вона вела ці записи серед обстрілів, страху й невідомості, але навіть тоді думала не лише про себе - вона хотіла зберегти правду про людей, які переживали облогу. Для нашої родини ця книга - можливість виконати її прохання і зробити так, щоб її голос продовжував звучати", - ділиться донька авторки Надія Савенко.
Від родинного архіву до світового визнання
Рідні Катерини дивом зберегли ці безцінні сторінки та передали їх до Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. У 2024 році щоденник уперше частково опублікували онлайн, а вже тепер - вийшла повна версія окремою друкованою книжкою українською мовою.
Історія звичайної маріупольчанки вже сколихнула світ. Про Катерину написав знаменитий британський таблоїд The Sun, а Польське радіо випустило чотирисерійний емоційний подкаст, де актори зачитують уривки з її блокнота.
Над паперовою книгою працювала потужна команда істориків, правозахисників та редакторів. Передмови до видання написали Олександра Матвійчук (лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року) та Антон Дробович (військовослужбовець, ексголова Українського інституту національної пам'яті). Історичним редактором став Євген Монастирський - викладач КШЕ та аспірант Гарварду, а чуттєві ілюстрації створив художник Антон Логов.
Щоденник Катерини Савенко - це "Анна Франк" нашого часу
42-річна Катерина Савенко - звичайна жителька Маріуполя та працівниця металургійного підприємства. Жінка встигла зробити 34 унікальні записи, які охоплюють період із першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого, до кінця березня 2022 року.
Сьогодні цей текст отримав міжнародний статус - книгу активно готують до друку за кордоном, а команда проєкту прагне, щоб вона набула світового масштабу на рівні зі знаменитим "Щоденником Анни Франк".
Наразі оригінал рукопису та цифрова копія зберігаються у базі Музею "Голоси Мирних", яка є найбільшим у світі архівом свідчень цивільних і налічує вже понад 145 тисяч історій.
Книга вже з'явилася в українських книгарнях, нагадуючи кожному з нас, якою ціною виборюється право зафіксувати та зберегти правду.
Ще більше цікавого:
Вперше за 260 років: ШІ допоміг прочитати рукопис масонського ордену
Що почитати ввечері: 5 сильних та різножанрових книжок від українських авторів
